ШЕЛАК, Shellac (ВР, PhEur, USP-NF), Purified Shellac, White Shellac (JP), Shellac (CAS 9000-59-3); EINECS 232-549-9; син.: Blonde; Bulls Eye Shellac; CertiSeal FC 300A; Crystalac; E904; Excelacs 3-Circles; Excelacs 3-Stars; Gifu Shellac GBN-PH; Gifu Shellac Pearl-811; lac; lacca; Mantrolac R-49; Mantrolac R-52; Marcoat 125; Opaglos R; Sepifilm SN; SSB Aquagold; SSB 55 Pharma; SSB 56 Pharma; SSB 57 Pharma; Swanlac — це природна смола у вигляді твердих, крихких пластівців із воском або без (залежно від процесу очищення), різного кольору (від світло-жовтого до темно-червоного), без смаку зі слабким запахом, що є наслідком складної ароматичної системи. Пластівці можуть бути подрібнені в грубий або тонкий порошок (напр., вибілений Ш.).
Ш. або зернистий Ш. отримують зі смолистої секреції, потім рафінують, використовуючи відбілювання або плавлення, або екстрагують розчинником; як результат отримують продукти з різними характеристиками і властивостями: вибілений Ш., вибілений депарафінізований Ш., депарафінізований пластинчастий Ш., очищений Ш., рафінований вибілений Ш., звичайний вибілений Ш., Ш., який містить віск, тощо. Має такі властивості: щільність –1,035–1,140г/см3; константа дисоціації Ка — 5,60–6,59; Тсклоутв — 33–52°C (широкий діапазон температури є наслідком процесу, який використовують у переробці, і залежить від типу зернистого Ш., який використовують як вихідний матеріал); гідроксильне число –230–280; йодне число — 10–18; Тпл — 77–90°C; nD20 — 1,514–1,524; число омилення— 185–260; розчинний у лугах, бензолі 1:10, етанолі 1:2, етері 1:8; пропіленгліколі 1:10, дуже повільно розчинний в етанолі (95%) 1:1,2, практично нерозчинний у гексані, воді.
Ш. широко використовують як вологобар’єр для таблеткового покриття і гранул, крізь який легко випарюється вода і проникає кисень. Його зазвичай застосовують у вигляді спиртових або водних розчинів (фармацевтичні глазурі). Однак внаслідок значних проблем із затримкою розпаду ЛП і змін у профілі вивільнення покритих лікарських форм після тривалого зберігання спиртові розчини Ш. як кишкові покриття мають обмежене застосування. Ці проблеми останнім часом вирішують шляхом часткової модифікації молекулярної структури Ш. та його поєднання з такими полімерами, як гідроксипропілметилцелюлоза або модифікований крохмаль. Ш., особливо його водні розчини, в основному використовують у харчових продуктах і добавках як кишково-розчинні покриття. У виробництві капсул і таблеток Ш. — основний інгредієнт фармацевтичних друкарських фарб (у вигляді 40% спиртового розчину). Використовують як ущільнювальне покриття на таблетки-ядра для захисту від вологи перед нанесенням на них плівкового чи цукрового покриття. Для утворення плівкового кишково-розчинного покриття використано поєднання Ш., цетостеарилового спирту і стеаринової кислоти. У косметиці Ш. використовують також у лаку для волосся, туші й помаді.
Ш. слід зберігати в герметично закритій тарі при температурі <15°C.
Подібні властивості мають кислота алеврітова, водний розчин Ш., лакова кислота B; фармацевтична глазур.
Buch K. Investigations of various shellac grades: additional analysis for identity // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 2009. — Vol. 35. — № 6; Cockeram H.S., Levine S.A. The physical and chemical properties of shellac // J. Soc. Cosmet. Chem. — 1961. — Vol. 12; Misra G.S., Sengupta S.C. Shellac. Encyclopedia of Polymer Science and Technology. — NJ, 1970; Pearnchop N. Shellac used as coating material for solid pharmaceutical dosage forms // STP. Pharma. Sci. — 2003. — Vol. 13; Specht F. The application of shellac acidic polymer for enteric coating // Pharm. Technol. Eur. — 1998. — Vol. 10. — № 9.